- караульний
- I -а, -е, розм.
Прикм. до караул 1); вартовий (у 1 знач.).
II -ого, ч.Вартовий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
караульний
Смотреть что такое "караульний" в других словарях:
караульний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
